Попередня
Наступна
ПОТОЧНИЙ НОМЕР
№1' 2022p.
ТРАВМАТОЛОГІЯDOI (https://doi.org/10.37436/2308-5274-2022-1-10)
МЕНЕДЖМЕНТ РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРЕБЕТНО−СПИННОМОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ (КЛІНІКО−ДІАГНОСТИЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОГЛЯД) (частина IІ*)
2 Український науково−дослідний інститут протезування, протезобудування та відновлення працездатності, Харків, Україна
Розглянуто проблему відновлювального лікування та реабілітації пацієнтів із хребетно−спинномозковою травмою. Подано логістику індивідуальної програми реабілітації таких постраждалих, що передбачає кілька етапів. Наведено методику обстеження пацієнтів, особливу увагу приділено пакету функціональних досліджень серцево−судинної системи.
Ключові слова: хребетно−спинномозкова травма, реабілітаційні заходи, відновлювальне лікування.
MANAGEMENT OF REHABILITATION MEASURES FOR PATIENTS WITH SPINAL CORD INJURY (CLINICAL AND DIAGNOSTIC CHECKUP AND EXAMINATION) (PART II)
The problem of recovery treatment and rehabilitation of the patients with spinal cord injury has been considered. The logistics of the individual rehabilitation program for such patients, including several stages has been presented. The method of examination of patients has been presented with a special attention paid to the set of the cardiovascular system functional studies.
Key words: spinal cord injury, rehabilitation measures, rehabilitation treatment.
REFERENCES
1. Cauda Equina Syndrome Due to Lumbar Disc Herniation: a Review of Literature / S. Kapetanakis et al. Folia Med. (Plovdiv). 2017. Vol. 59 (4). R. 377−386. doi: 10.1515/folmed−2017−0038
2. Côté M. P., Murray M., Lemay M. A. Rehabilitation Strategies after Spinal Cord Injury: Inquiry into the Mechanisms of Success and Failure. J. Neurotrauma. 2017. Vol. 34 (10). R. 1841−1857. doi:10.1089/neu.2016.4577
3. Novі mozhlivostі lіkuvannya gostrogo perіodu spіnal'noї travmi (eksperimental'ne doslіdzhennya) / V. І. Tsimbalyuk ta іn. Medichnі perspektivi. 2014. № 3. S. 51−56.
4. Rehabilitation of spinal cord injuries / K. Nas et al. World J. Orthop. 2015. Vol. 6 (1). R. 8−16. doi: 10.5312/wjo.v6.i1.8
5. Aktual'nі pitannya organіzatsії nadannya medichnoї dopomogi, dіagnostiki ta lіkuvannya boiovoї khrebetnoї ta khrebetno−spinnomozkovoї travmi / L. A. Dzyak ta іn. Ukraїns'kii neirokhіrurgіchnii zhurn. 2015. № 1. S. 30−34.
6. Mukhіn V. M. Fіzichna reabіlіtatsіya. Kiїv: Olіmpіis'ka lіteratura, 2000. 288 s.
7. American Spinal Injury Assosiation (ASIA) International standarts for neurological and functional classification of spinal cord injury. Chicago: ASIA, 1992.
8. Interrater reliability of the 7−level functional independence measure (FIM) / B. B. Hamilton et al. Scand. J. Rehabil. Med. 1994. Vol. 26 (3). R. 115−119.
9. International Standards for Neurological and Functional Classification of Spinal Cord Injury. American Spinal Injury Association / F. M. Jr. Maynard et al. Spinal Cord. 1997. Vol. 35 (5). R. 266−274. doi:10.1038/sj.sc.3100432
10. Park S. D., Kim S. W., Jeon I. Brown−Sequard Syndrome after an Accidental Stab Injury of Cervical Spine: A Case Report. Korean J. Neurotrauma. 2015. Vol. 11(2). R. 180−182. doi: 10.13004/kjnt.2015.11.2.180
11. De Groat W. C., Yoshimura N. Changes in afferent activity after spinal cord injury. Neurourol. Urodyn. 2010. Vol. 29 (1). R. 63−76. doi:10.1002/nau.20761
12. Fiziologiya cheloveka s osnovami patofiziologii. T. 1; pod red. R. F. Shmidta, F. Langa, M. Khekmanna. 2−e izd., ispr. M.: Laboratoriya znanii, 2021. S. 158−198.
13. Gusev E. I., Kamchatnov P. R. Plastichnost' nervnoi sistemy. Zhurn. nevrologii i psikhiatrii. 2004. № 3. S.73−78.
14. O'Reilly M. L., Tom V. J. Neuroimmune System as a Driving Force for Plasticity Following CNS Injury. Front. Cell. Neurosci. 2020. Vol. 14. R. 187. doi: 10.3389/fncel.2020.00187
Завантажити статтю в форматі PDF (187 KB)